На колаборацію з M0D44 у мене пішло 5 місяців. Близько 700 робочих годин.
Це була цікава і дуже об'ємна робота. Завдяки якій, я значно виріс.
Тому хотілось би пройтись по деталям і розповісти про процеси. Оскільки по фото не завжди зрозуміло як це зроблено і навіщо.
Моєю частиною роботи була обробка деталей. Тобто патчворк, вишивка, руйнування, латання, штопання і тд. Перед тим, як мені запропонували зробити спільну роботу, я вже мав деякі ідеї в цьому напрямку і я наклав їх на модельну основу М0Да.
Спершу поділюсь презентацією з набросками, які я запропонував Антону, дизайнеру і співвласнику бренду.
Головним елементом всієї колекції мав стати патчворк.
Лише для жакетів та штанів М0Д надали мені близько 25кг вживаного одягу. Який ми розібрали, випрали, покроїли на сотні прямокутних деталей і зібрали заново в великі полотна. До зворотньої сторони полотен були приклеєні підкладки тимчасовим фіксуючим спреєм і багаторазово прошиті сашико за певним алгоритмом.
Я підрахував, що для кажетів та штанів ми зробили близько 35 квадратних метрів патчворку. Яким можна було застелити повністю всю підлогу в майстерні.
Сашико
Оскільки в кравецьку справу мене закохали японські майстри, я практикував сашико від самого початку. Мене заворожували білі точки на темно-синій тканині, їх культурна і історична складова. Зараз я вбачаю в сашико один із інструментів, яким можу орудувати для створення художньої композиції.
По свої суті сашико це проста техніка ручного вишивання «голкою вперед». Потрібна лише товста нитка і голка. Раніше таким способом штопали чи декорували одяг в Японії.
Об’єм вишивки, який хотілося зробити для нашої колекції, був нереальним для рук. Тому я придбав японську машинку для імітації сашико. Це дивовижна річ. Але не чарівна паличка. Навіть з нею стьобка тканини на весь тираж зайняла пару сотень годин. А на самі шви пішло 15 тисяч метрів важкої бавовняної нитки. Тим не менш, результат мені подобається.
Помаранчеві сумки і панами
В якості матеріалу для цих моделей були використані туристичні рюкзаки виробництва 1991-1993 років від Фабрики шкіряних і спортивних товарів м.Харків.Примітно, що нам дісталися абсолютно дедстокові речі, тобто нові, ніким не вживані і дбайливо збережені протягом тридцяти років .
По тому, як і з чого вони були пошиті можна зробити певні висновки про дефіцит матеріалів на початку 90х років. Оскільки першим що кидається в очі, це те, що вони пошиті міксом різнобарвної нитки і волосіні.
Але їх тканина - скарб. Це грубо зіткане бавовняне полотно цитрусового кольору з водовідштовхувальним просоченням. На тканині є характерні потовщення волокон, нерівності і неоднорідність плетення, що притаманно вінтажним тканинам і досить рідко зустрічається на нових. А відтінок кольору кожного рюкзака відрізняється один від одного, тому в результаті це склалося в монохромний патчворк.
Подушки безпеки
Я зазвичай не працюю зі штучними матеріалами, але хлопці хотіли і я спробував.
Хоча це й прикольний матеріал по своїй суті, але з ним надто складно працювати. Подушки вже використані. Більшість після ДТП. На яких є сліди крові, бруду та іржі, що не уходять після прання.
Десь з 50ти подушок, я відібрав 20 прийнятних. З яких вийшла лише одна куртка та одна сумка.
Плюс майже всі вони круглої форми та ще й з круглим отвором в центрі. З таких деталей дуже складно викроїти щось велике. Залишилося багато неліквідних шматків, з яких нічого взяти.
Тому ми вирішили зупинити цю частину на етапі перших зразків.
Загалом до капсули увійшли два види жакетів, два види штанів, два види сумок та панам, худі та футболки з вишивкою.
